Тереза Вин Ганякова з "Лікарів без кордонів": Проблеми моїх бабусі та дідуся не менші, навіть якщо вони не живуть у війні
Головне
Тереза Вин Ганякова з "Лікарів без кордонів" ділиться досвідом роботи в зонах конфлікту та важливістю підтримки в умовах кризи. В Україні організація надає медичну допомогу та психологічну підтримку, вчить локальних медиків справлятися з великими потоками пацієнтів. Незважаючи на складні умови, важливо знаходити радощі в повсякденному житті.
Тереза Вин Ганякова, представниця організації "Лікарі без кордонів", ділиться своїм досвідом роботи в зонах конфлікту та природних катастроф. Вона була в Україні, Гаїті, Палестині та Нігерії, а в цьому році також покривала події в Газі та Судані. Історія "Лікарів без кордонів" почалася в 1971 році, коли два французькі лікарі вирішили порушити мовчання про гуманітарні катастрофи, щоб врятувати життя. Сьогодні ця організація продовжує працювати в найнебезпечніших регіонах, надаючи медичну допомогу та збираючи інформацію для міжнародних ЗМІ.
Коли розпочалася війна в Україні, команди "Лікарів без кордонів" активно діяли від Ужгорода до Харкова, надаючи допомогу людям, які залишилися поблизу фронту. Зараз, після трьох років війни, українське медичне забезпечення поступово відновлюється, і акцент ставиться на фізіотерапію та психологічну допомогу.
Тереза також розповіла про свій перший досвід роботи в Україні, коли її колеги показали, що навіть у складних умовах важливо знаходити маленькі радощі, які нагадують про нормальне життя. Цей досвід підкреслює важливість підтримки та співпраці в умовах кризи.
Крім того, "Лікарі без кордонів" підтримують проекти, пов'язані з науковими дослідженнями, та продовжують залишатися незалежними завдяки приватним пожертвам. Тереза підкреслила, що місії організації не завжди легко обирати, але кожен працівник має можливість відмовитися від небезпечних завдань.
Коли розпочалася війна в Україні, команди "Лікарів без кордонів" активно діяли від Ужгорода до Харкова, надаючи допомогу людям, які залишилися поблизу фронту. Зараз, після трьох років війни, українське медичне забезпечення поступово відновлюється, і акцент ставиться на фізіотерапію та психологічну допомогу.
Тереза також розповіла про свій перший досвід роботи в Україні, коли її колеги показали, що навіть у складних умовах важливо знаходити маленькі радощі, які нагадують про нормальне життя. Цей досвід підкреслює важливість підтримки та співпраці в умовах кризи.
Крім того, "Лікарі без кордонів" підтримують проекти, пов'язані з науковими дослідженнями, та продовжують залишатися незалежними завдяки приватним пожертвам. Тереза підкреслила, що місії організації не завжди легко обирати, але кожен працівник має можливість відмовитися від небезпечних завдань.
Souhlasím, Jan. Tereza skutečně dělá úžasnou práci a její odvaha je inspirující. Je důležité, aby se lidé dozvěděli o těchto problémech a podpořili ty, kteří se snaží pomoci. Každé malé gesto může mít velký dopad.